|
4-2018 |
|
|
№ 4 (130), июль-август, 2018 г.
|
КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ И СТРУКТУРООБРАЗОВАНИЕ СПЛАВОВ
|
Белик В. И., Пригунова А. Г., Дука В.М., Семенченко А. И., Цир Т. Г.
эффективность быстроохлажденной лигатуры AlTi5 в условиях прямого термическогометода реолитья
Верховлюк А. М., Сергиенко Р. А., Щерецкий А. А., Науменко М. И., Афанасиев М. В.
Модификаторы на основе ультра-и нанодисперсных порошковых материалов для сплавов на основе железа
Пригунова А. Г., Бондаревский В .Н., Бабюк В. Д., Жидков Е. А.,
Кошелев М. В., Зелинская Г. М., Цир Т. Г
Влияние подготовки и введения лигатуры cup в расплав на структурообразование заэвтектичого силумина AlSi19Cu5Mg1
|
НОВЫЕ МЕТОДЫ И ПРОГРЕССИВНЫЕ ТЕХОЛОГИИ ЛИТЬЯ
|
Дорошенко В. С.
Концепции литейных конвейерных линий с роторными устройствами, а также роторно-конвейерных комплексов для литья с применением вакуумирования
Батышев К. А., Батышев А. И., Георгиевский М. Г., Зеркалов Г. Л.,
Свинороев Ю. А.
Литье кристализацией под давлением алюминиевых сплавов
Гнатенко М. О., Митина Т. А, Марченко Ю. А.
Оценка возможности изготовления и ремонта деталей методом аддитивных технологий из алюминиевых сплавов
|
ПРОБЛЕМЫ ТЕХНОЛОГИИ ФОРМЫ |
Слюсарев В. А., Калюжный П. Б., Шалевская И. А., Шалевский А. В.
Исследование процесса получения пенополистироловых моделей с макроар-
мирующими элементами
|
НОВЫЕ ЛИТЫЕ МАТЕРИАЛЫ |
Головачев А. Н., Сребрянский Г. А.
Актуальные аспекты выплавки исходной заготовки аморфных сплавов
|
КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ И СТРУКТУРООБРАЗОВАНИЕ СПЛАВОВ
УДК
669.715: 546.821: 546.27: 669.112
В. И. Белик, А. Г. Пригунова, В.М. Дука, А. И. Семенченко, Т. Г. Цир
Физико-технологический институт металлов и сплавов НАН Украины, Киев
Эффективность быстроохлажденной лигатуры
AlTi5 в условиях прямого термического метода
реолитья
Исследована эффективность быстроохлажденной лигатуры AlTi5 в условиях прямого термического метода (DTM) при получении заготовок для реолитья из сплава АК7ч. Установлено, что модифицирование расплава лигатурами AlTi5B1в виде прутка и быстроохлажденной лигатурой AlTi51расширяет температурный диапазон получения глобулярной структуры, причем эффективность лигатуры AlTi5 выше за счет более дисперсных интерметаллидов, выполняющих роль центров кристаллизации.
Ключевые слова: глобулярная структура, DTM, сплав АК7ч, модифицирование, быстроохлажденная лигатура, AlTi5B, AlTi5B1.
Досліджено ефективність швидкоохолодженої лігатури AlTi5 в умовах прямого термічного методу (DTM) при отриманні заготовок для реолиття зі сплаву АК7ч. Встановлено, що модифікування розплаву лігатурами AlTi5B1 у вигляді прутка і швидкоохолодженою лігатурою AlTi5 розширює температурний діапазон отримання глобулярної структури, причому лігатура Al5Ti ефективніша за рахунок більш дисперсних інтерметалідів, що виконують функцію центрів кристалізації.
Ключові слова: глобулярна структура, DTM, сплав АК7ч, модифікування, швидкоохолоджена лігатура , AlTi5B, AlTi5B1.
To obtain ingots for rheocasting process from AK7ч alloy using DTM technology, the efficiency of the AlTi5 master alloy obtained by the rapid cooling method is studied. It has been established that
modifying the melt by AlTi5B1 master alloy as a rod and AlTi5 master alloy obtained by the rapid cooling method extends the temperature range for obtaining a globular structure. The efficiency of the AlTi5 master alloy is higher due to the more dispersed intermetallides that perform the function of the crystallization centers.
Keywords: globular structure, DTM, AK7ч alloy, modification, master alloy obtained by the rapid cooling method, AlTi5B, AlTi5B1.
Кристаллизация и структурообразование сплавов
УДК 669.112:541.182
А. М. Верховлюк, Р. А. Сергиенко, А. А. Щерецкий, М. И. Науменко, М. В. Афанасиев
Физико-технологический институт металлов и сплавов НаН Украины, Киев
Модификаторы на основе ультра-
и нанодисперсных порошковых материалов для
сплавов на основе железа
В данной статье представлен литературный обзор по влиянию ультра- и нанодисперсных модификаторов различного химического состава на структуру и свойства железоуглеродистых сплавов. На основе анализа литературы показано, что модифицирование сплавов ультра- и нанодисперсными порошками позволяет получать отливки с улучшенными механическими свойствами за счет измельчения структурных составляющих.
Ключевые слова: железоуглеродистые сплавы, расплав, модифицирование, нанопорошки, нанодисперсные частицы.
У даній статті представленио літературний огляд щодо впливу ультра- і нанодисперсних модифікаторів різного хімічного складу на структуру і властивості залізовуглецевих сплавів. На основі аналізу літератури показано, що модифікування сплавів ультра- і нанодисперсними
порошками дозволяє одержувати виливки з покращеними механічними властивостями за рахунок подрібнення структурних складових.
Ключові слова: залізовуглецеві сплави, розплав, модифікування, нанопорошки, нанодисперсні частки.
On the basis of the review of published data about the modification of iron-carbon alloys, it has been shown that the modernization of the out-of-furnace processing of iron-carbon alloys takes main place with ultra- and nanodispersed powders. This method of input allows to receive castings with improved mechanical properties by grinding of structural components and their homogeneous distribution.
Keywords: iron-carbon alloys, melt, modification, nanopowder, nanodispersed particles.
Кристаллизация и структурообразование сплавов
УДК 669.112:669.715:004.12
А. Г. Пригунова, В .Н. Бондаревский, В. Д. Бабюк, Е. А. Жидков,
М. В. Кошелев, Г. М. Зелинская*, Т. Г. Цир,
Физико-технологический институт металлов и сплавов НАН Украины, Киев
*Институт металлофизики им. Г. В. Курдюмова НАН Украины, Киев
Влияние подготовки и введения лигатуры CuP в
расплав на структурообразование заэвтектичого
силумина AlSi19Cu5Mg1
Представлены результаты получения и введения в расплав заэвтектического силумина AlSi19Cu5Mg1 мелкокристаллического модификатора, изготовленного распылением лигатуры CuP низкотемпературной плазмой на медную подложку, а также модифицирования лигатурой, расплавленной и введенной в сплав в потоке плазмы. Использование специально подготовленных лигатур приводит к значительному уменьшению размера первичных кристаллов кремния и дендритного параметра метастабильного твердого раствора алюминия по сравнению с модифицированием стандартной лигатурой CuP по традиционной технологии.
Ключевые слова: заэвтектический силумин, мелкокристаллическая лигатура, расплав, модифицирование.
Представлено результати отримання і введення до розплаву заевтектичного силуміну AlSi19Cu5Mg1 дрібнокристалічного модифікатора, виготовленого розпиленням лігатури CuP низькотемпературною плазмою на мідну підкладку, а також модифікування лігатурою, розплавленою і введеною у сплав у потоці плазми. Використання спеціально підготовлених
лігатур призводить до значного зменшення розміру первинних кристалів кремнію і дендритного параметра метастабільного твердого розчину алюмінію в порівнянні з модифікуванням стандартною лігатурою CuP за традиційною технологією.
Ключові слова: заевтектичний силумін, дрібнокристалічна лігатура, розплав, модифікування.
The results of the preparation and introduction into the melt of the hypereutectic silumin AlSi19Cu5Mg1 of the fine crystalline modifier prepared by spraying the CuP ligature with a low-temperature plasma onto a copper substrate, and also modifying the melt with a molten ligature
and introduced into the alloy in a plasma flow. The use of specially prepared ligatures results in a significant reduction in the size of the primary silicon crystals and the dendritic parameter of the
metastable aluminum solid solution compared with the modification with the standard CuP master alloy according to conventional technology.
Keywords: hypereutectic silumin, fine-crystalline ligature, melt, modification.
Новые методы и прогрессивные технологии литья
УДК 621.744.06
В. С. Дорошенко
Физико-технологический институт металлов и сплавов НАН Украины, Киев
Концепции литейных конвейерных линий
с роторными устройствами, а также роторно-
конвейерных комплексов для литья
с применением вакуумирования
Конвейерные линии на основе замкнутого ленточного или пластинчатого транспортера, облицованного сухим вакуумируемым песком, а также роторные валковые устройства обеспечивают совмещение транспортных и технологических операций процесса литья. Их проектируют для повышения эффективности производства и сокращения его трудоемкости.
Такие конвейерные технологии песчаной формовки, кроме фасонных отливок, позволяютполучать заготовки непрерывным способом и облегчают автоматизацию процесса литья.
Ключевые слова: конвейерные линии, роторные устройства, роторно-конвейерные, песчаная форма, процесс формовки, вакуумирование, непрерывный способ.
Конвеєрні лінії на основі замкнутого стрічкового або пластинчастого транспортера, облицьованого сухим вакуумованим піском, а також роторні валкові пристрої забезпечують поєднання транспортних і технологічних операцій процесу лиття. Їх проектують для підвищення продуктивності виробництва і скорочення його трудомісткості. Такі конвеєрні технології
піщаного формування, крім фасонних виливків, дозволяють отримувати заготовки безперервним способом і полегшують автоматизацію процесу лиття.
Ключові слова: конвеєрні лінії, роторні пристрої, роторно-конвеєрні, піщана форма, процес формування, вакуумування, безперервний спосіб.
Conveyor lines based on a closed belt or plate conveyor lined with dry vacuum-evacuated sand, as well as rotary rollers ensure the combination of transport and technological operations of the casting process. They are designed to increase productivity and reduce its labor intensity. Such conveyor technologies of sand molding, in addition to shaped castings, allow to obtain billets in a continuous manner and facilitate the automation of the casting process.
Keywords: conveyor lines, rotor devices, rotor-conveyor, sand mold, molding process, vacuuming, continuous mоde.
Новые методы и прогрессивные технологии литья
УДК 622.7
К. А. Батышев, А. И. Батышев*, М. Г. Георгиевский**,
Г. Л. Зеркалов***, Ю. А. Свинороев****
Московский государственый технический университет им. Н. Э. Баумана, Москва
*Национальный исследовательский технический университет «МИСиС», Москва
**ОАО «Гидравлика», Москва
***Стенфордский университет, Пало-Альто, США
****Южно-Российский государственный политехнический университет
им. М. И. Платова, Новочеркасск
Литье с кристализацией под давлением
алюминиевых сплавов
Использование специальных видов литья в машиностроении позволяет получать заготовки высокого качества с повышенными механическими свойствами. Одним из таких способов является литье с кристаллизацией под давлением, позволяющее получать плотные отливки из всех групп литейных алюминиевых сплавов.
Ключевые слова: алюминиевые сплавы, прессование, литье с кристаллизацией под давлением, прочность, микроструктура, перепад температур, фронт затвердевания, физико-механические свойства.
Використання спеціальних видів лиття в машинобудуванні дозволяє отримувати заготовки високої якості з підвищеними механічними властивостями. Одним з таких способів є лиття з кристалізацією під тиском, що дозволяє отримувати щільні виливки з усіх груп ливарних
алюмінієвих сплавів.
Ключові слова: алюмінієві сплави, пресування, лиття з кристалізацією під тиском, міцність, мікроструктура, перепад температур, фронт твердіння, фізико-механічні властивості.
The use of special types of casting in mechanical engineering allows to obtain high-quality blanks with enhanced mechanical properties. One of these methods is injection molding, which allows to obtain dense castings from all groups of casting aluminum alloys.
Keywords: aluminium alloys, extrusion, casting with crystallization under pressure, strength, microstructure, temperature differential, front of solidification, physico-mechanical properties.
Новые методы и прогрессивные технологии литья
УДК 669.71:621.438 – 049.32
М. О. Гнатенко*,**, Т. А. Митина**, Ю. А. Марченко*,
**,
*Запорожский национальный технический университет, Запорожье
**АО «Мотор Сич», Запорожье
ОЦЕНКА ВОЗМОЖНОСТИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ И РЕМОНТА
ДЕТАЛЕЙ МЕТОДОМ АДДИТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ИЗ
АЛЮМИНИЕВЫХ СПЛАВОВ
В данной работе проведена оценка возможности изготовления и ремонта крупногабаритных корпусных деталей ГТД методом плазменной наплавки с использованием присадочного материала – проволоки. Проведен сравнительный анализ структуры, химического состава, механических свойств заготовок, полученных методом плазменной наплавки, с такими стандартными способами изготовления, как литейное производство и штамповка. Проведена
оценка возможности ремонта с использованием данного метода.
Ключевые слова: плазменная наплавка, алюминиевые сплавы, выращивание, литейное производство.
У даній роботі проведено оцінку можливостей виготовлення і ремонту габаритних корпусних деталей ГТД методом плазмової наплавки з використанням присадочного матеріалу – проволоки. Проведено порівняльний аналіз структури, хімічного складу, механічних властивостей заготовок, отриманих методом плазмової наплавки, з такими стандартними способами
виготовлення, як ливарне виробництво і штамповка. Також проведено оцінку можливості ремонту деталей із застосуванням даного методу.
Ключові слова: плазмова наплавка, алюмінієві сплави, вирощування, ливарне виробництво.
Estimation of possibility of manufacturing and repairing of large-sized components GTE by the method of plasma surfacing using adding material – wire – is carried out in this work. A comparative
analysis of the structure, the chemical composition and the mechanical properties of the billets obtained by plasma surfacing in comparison with conventional methods such as foundry and forging are performed. Estimation of possibility of repairing with use of this method is carried out.
Keywords: plasma surfacing, aluminum alloys, cultivation, foundry.
Проблемы технологии формы
УДК 621.74.046
В. А. Слюсарев,П. Б. Калюжный, И. А. Шалевская, А. В. Шалевский
Физико-технологический институт металлов и сплавов НАН Украины, Киев
Исследование процесса получения
пенополистироловых моделей с
макроармирующими элементами
В статье приведена схема и рассмотрены особенности процесса изготовления пенополистироловых моделей с макроармирующей фазой автоклавным методом. Исследование процесса спекания армированных моделей в автоклаве показало, что с увеличением толщины и массы арматуры продолжительность спекания модели увеличивается.
Ключевые слова: пенополистироловая модель, армирующая фаза, пресс-форма, автоклав,спекание, плотность.
У статті наведено схему та розглянуто особливості процесу виготовлення пінополістиролових моделей з макроармуючою фазою автоклавним методом. Дослідження процесу спікання армованих моделей в автоклаві показало, що зі збільшенням товщини і маси арматури тривалість спікання моделі збільшується.
Ключові слова: пінополістиролова модель, армуюча фаза, прес-форма, автоклав, спікання, щільність.
In the article the scheme and features of process of manufacturing of foam polystyrene models with macro-reinforcing phase by an autoclave method are given. Investigation of the sintering process of reinforced models in an autoclave showed that with increasing thickness and weight of the reinforcement, the sintering time of the model increases.
Keywords: expanded polystyrene model, reinforcing phase, die-mold, autoclave, sintering, density.
Новые литые материалы
УДК 669.046:539.213
А. Н. Головачев, Г. А. Сребрянский*
Национальная металлургическая академия Украины, Днепро
*Никопольский техникум Национальной металлургической академии Украины,
Никополь
Актуальные аспекты выплавки исходной
заготовки аморфных сплавов
В статье рассмотрены различные технологии выплавки исходной заготовки аморфных сплавов. Проанализированы технологические аспекты выплавки и разливки сплава по «ампульной» схеме (1–2 кг) и большими объемами (50 кг и более). Сделан акцент на использовании шихты, составленной, преимущественно, из побочных продуктов металлургического производства и ферросплавов вместо чистых компонентов. Выбор футеровки тигля печи и
керамики сопла определяется составом сплава. Показана необходимость обработки расплава непосредственно в тигле установки получения ленты.
Ключевые слова: исходная заготовка, аморфный сплав, выплавка, шихта, установка, лента.
У статті розглянуто різні технології виплавки вихідної заготівки аморфних сплавів. Проаналізовано технологічні аспекти виплавки і розливання сплаву по «ампульній» схемі (1–2 кг) і більшими об›ємами (50 кг і більше). Зроблено акцент на використанні шихти, скомпонованої, переважно, з побічних продуктів металургійного виробництва і феросплавів замість чистих компонентів. Вибір футеровки тигля печі і кераміки сопла визначається складом сплаву. Показано необхідність обробки розплаву безпосередньо в тиглі установки одержання стрічки.
Ключові слова: вихідна заготівка, аморфний сплав, виплавка, шихта, установка, стрічка.
Various technologies for melting the initial billet of amorphous alloys are considered. The technological aspects of melting and pouring of the alloy according to the «ampoule» scheme (1–2 kg) and large volumes (50 kg and more) are analyzed. The accent is made on the use of charge, composed mainly of by-products of metallurgical production and ferroalloys instead of pure components. The choice of the lining of the furnace crucible and the nozzle ceramic is determined by the composition of the alloy. It is shown that it is necessary to treat the melt directly in the crucible of the tape production plant.
Keywords: initial blank, amorphous alloy, smelting, burden, installation, tape.
|
|
|
|