Головне меню
Головна
Довідка
Історія
Структура
Журнали
Публікації
Розробки
Конференції
Спец.совет
Стандарты
Документи
Контакти
Пошук
Зворотній зв'язок

Rambler's Top100
 
1-2014 Перегляд PDF Версія для друку
МЕТАЛЛ И ЛИТЬЕ УКРАИНЫ

МЕТАЛЛ И ЛИТЬЕ УКРАИНЫ №1 2014
СОДЕРЖАНИЕ

Назюта Л. Ю.
К вопросу об эффективности технологии вдувания ПУТ в условиях металлургических предприятий Украины

Журавлёва С. В., Паниотов Ю. С., Мамешин В. С., Гриценко А. С.
Анализ равновесия серы в системе металл-шлак

Ефимова В. Г.
Формирование металлических капель в шлаковой фазе при продувке стали инертным газом в промежуточном ковше МНЛЗ

Заблоцкий П. А.
Методические основы разработки концептуальной модели интенсификации восстановительных процессов на основе рационального распределения шихты в доменной печи

Плохих П. А., Буга И. Д., Терзи В. В., Плохих П. А.
Комплексное рафинирование чугуна жидкими содосодержащими шлаками

Петренко В. А.
Организационно-технические мероприятия по распоряжению правами на объекты интеллектуальной собственности в условиях реконструкции металлургических предприятий



УДК 669.162.16
Л. Ю. Назюта
Приазовский государственный технический университет, Мариуполь


К вопросу об эффективности технологии вдувания ПУТ в условиях металлургических предприятий Украины

Назюта Л. Ю.
До питання про ефективність технології ПВП в умовах металургійних підприємств України
Рассмотрена сырьевая и топливная база доменного производства Украины. Показано, что в качестве восстановителя железа в современных доменных печах могут быть использованы твёрдые углеродсодержащие материалы (кокс, уголь), а также жидкие и газообразные углеводороды (природный газ и мазут). При этом независимо от вида используемых восстановителей общий их расход относительно постоянен и составляет 480‑510 кг/т чугуна, а минимальный расход кокса – 280‑320. Среди альтернативных коксу восстановителей наиболее эффективным является вдуваемое в горн доменной печи пылеугольное топливо (ПУТ). За рубежом расход ПУТ составляет 180‑260 кг/т чугуна. Это обеспечивается за счёт использования качественного железорудного сырья (агломерата и окатышей с содержанием железа более 58 % и SiO2 менее 5 %) и кокса (CSR > 60‑70 %, CRI < 25‑30 %), а также в результате оптимизации технологии доменной плавки (в том числе за счёт повышения температуры дутья и содержания в нём кислорода). Показано, что из‑за недостаточного качества исходного сырья эффективность технологии ПУТ в условиях металлургических предприятий Украины существенно меньше. Особую озабоченность вызывает необходимость рециклинга вторичных железосодержащих материалов методом агломерации. Переход доменного производства предприятий полного цикла на железорудные окатыши не может рассматриваться в качестве компенсирующего фактора, так как они обладают собственным агломерационным переделом. Наиболее логическим решением является брикетирование вторичных материалов с организацией собственного производства для дальнейшего использования в технологическом цикле.

Розглянуто сировинна і паливна база доменного виробництва України. Показано, що в якості відновника заліза в сучасних доменних печах можуть бути використані тверді вуглецевмісні матеріали (кокс, вугілля), а також рідкі та газоподібні вуглеводні (природний газ і мазут). При цьому незалежно від виду відновників, які використовували, загальна їх витрата відносно постійна і складає 480‑510, а мінімальна витрата коксу – 280‑320 кг/т чавуну. Серед альтернативних коксу відновників найбільш ефективним є вдування в горн доменної печі пиловугільного палива (ПВП). За кордоном витрата ПВП становить 180‑260 кг/т чавуну. Це забезпечується за рахунок використання якісної залізорудної сировини (агломерату та окатишів з вмістом заліза більше 58 % і SiO2 менше 5 %) і коксу (CSR > 60‑70 %, CRI < 25‑30 %), а також в результаті оптимізації технології доменної плавки (в тому числі за рахунок підвищення температури дуття і вмісту в ньому кисню). Показано, що через недостатню якість вихідної сировини ефективність технології ПВП в умовах металургійних підприємств України істотно менше. Особливу заклопотаність викликає необхідність рециклінгу вторинних залізовмісних матеріалів методом агломерації. Перехід доменного виробництва підприємств повного циклу на залізорудні окатиші не може розглядатися, як компенсуючий фактор, так як вони володіють власним агломераційним переділом. Найбільш логічним рішенням є брикетування вторинних матеріалів з організацією власного виробництва для подальшого використання в технологічному циклі.

Naziuta L. Yu.
About the efficiency of pulverized coal injection under conditions of iron and steel enterprises in Ukraine
The raw material and fuel sources for blast‑furnace process in Ukraine were considered. It was shown that in the modern blast furnaces one can use as the conducing agent the solid coal‑bearing materials (coke, coal) or liquid or gas hydrocarbons (natural gas and fuel oil). At that irrespective of the using kind of conducing agents their common consumption is relatively constant and is about 480‑510 kg/t of cast iron and minimal coke consumption is about 280‑320. The most efficient conducing agent between coke alternates is the pulverized coal that is injected into the blast furnace well. Abroad the consumption of pulverized coal is 180‑260 kg/t of cast iron. It provides by using the high‑quality iron ore raw materials (sinter and pellets with iron content more than 58 % and SiO2 less than 5 %) and coke (CSR > 60‑70 %, CRI < 25‑30 %), and by optimization of blast‑furnace technology (including by increase the injection temperature and oxygen content). It is shown that the efficiency of pulverized coal injection under conditions of iron and steel enterprises is significantly less in Ukraine because of quality problem with raw material. The necessity of recycling the secondary iron raw materials by sintering is a source of special concern. The changeover of blast‑furnace processes of integrated works onto iron‑ore pellets cannot be the compensation because they have own sintering processing. The best solution is briquetting the secondary materials together with organizing the own produce for the further use in the work cycle.

Ключевые слова: доменное производство, кокс, восстановители, пылеугольное топливо, колошниковый газ, газопроницаемость, рудная нагрузка
Ключові слова: доменне виробництво, кокс, відновники, пиловугільне паливо, колошниковий газ, газопроникність, рудне навантаження
Keywords: blast‑furnace processes, coke, conducing agents, pulverized coal , blast‑furnace gas, gas permeability, ferric charge




УДК 669.18
С. В. Журавлёва, Ю. С. Паниотов, В. С. Мамешин, А. С. Гриценко
Национальная металлургическая академия Украины, Днепропетровск


Анализ равновесия серы в системе металл-шлак

Проведён анализ равновесия серы в системе металл-шлак в условиях обработки на агрегате ковш-печь (АКП). Исследовано приближение системы металл-шлак к равновесию в зависимости от технологических факторов обработки.

Журавльова С. В., Паніотов Ю. С., Мамешин В. С, Гриценко А. С.
Аналіз рівноваги сірки в системі метал-шлак
Проведено аналіз рівноваги сірки у системі метал-шлак для умов обробки на агрегаті ківш-піч (АКП). Розглянуто наближення системи метал-шлак до рівноваги в залежності від технологічних факторів обробки.

Zhuravleva S. V., Paniotov U. S., Mameshin V. S., Grytsenko A. S.
Analysis of the balance of sulfur in metal-slag

The analysis of the balance of sulfur in the metal-slag for the processing conditions on the aggregate ladle-furnace (LF) was carried out. Approximation of the metal-slag to balance depending on technological factors of treatment was considered.
Ключевые слова: сірка, рівноважна концентрація, відхилення від рівноваги, технологічні фактори, агрегат ківш-піч
Ключові слова: сірка, рівноважна концентрація, відхилення від рівноваги, технологічні фактори, агрегат ківш-піч
Keywords: sulfur equilibrium concentration, the deviation from equilibrium, technological factors, ark la-dle-furnace




УДК 669.053
В. Г. Ефимова
Национальный технический университет Украины «КПИ», Киев


Формирование металлических капель в шлаковой фазе при продувке стали инертным газом в промежуточном ковше МНЛЗ

Рассмотрено поведение металлических капель в шлаковой фазе, которые образуются в результате продувки металла в промковше инертным газом с использованием законов химической кинетики и жидкой механики. В результате проведённых расчётов установлено резидентное время пребывания капли металла в шлаковой фазе, а также определена средняя скорость процесса рафинирования. Результаты теоретических исследований подтверждены данными промышленных испытаний.


Єфімова В. Г.
Формування металевих крапель в шлаковій фазі при продуванні сталі інертним газом у проміжному ковші МБРЗ
Розглянуто поведінку металевих крапель в шлакової фазі, які утворюються в результаті продування металу у проміжному ковші інертним газом з використанням законів хімічної кінетики та рідкої механіки. В результаті проведених розрахунків встановлено резидентний час перебування краплі металу в шлакової фазі, а також визначена середня швидкість процесу рафінування. Результати теоретичних досліджень підтверджені даними промислових випробувань


Yefimova V. G.
Formation of metal drops in slag phase at steel blowing inert gas in the tundish
This article examines in the slag phase the behavior of metal droplets formed as a result of blowing the metal in the tundish with inert gas using laws of chemical kinetics and fluid mechanics. As a result of settlements established resident time of metal drops in the slag phase, and determined the average speed of the process of refining. The results of theoretical studies confirmed the data of indastrial tests.
Ключевые слова: сірка, рівноважна концентрація, відхилення від рівноваги, технологічні фактори, агрегат ківш-піч
Ключові слова: неметалеві включення, проміжний ківш, шлак, рафінування
Keywords: non-metallic inclusions, tundish, slag, refining



< Попер.   Наст. >

 
 
Выбор языка
EnglishRussianUkraine