|
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Постановою Ради народних комісарів УРСР №328 від 9 березня 1945 року і
постановою Президії АН УРСР №5 від 23 березня 1945 року в складі відділення
технічних наук АН УРСР створена лабораторія машинобудування і проблем
сільськогосподарської механіки на правах інституту, визначені напрямки
науково-дослідних робіт: вирішення проблем сільськогосподарського
машинобудування і тракторобудування, розробка теорії сільськогосподарських машин
і технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, міцності
конструкції, розробка процесів газифікації сільського господарства.
Постановою президії АН УРСР від 6 травня 1945 року у ведення лабораторії
переданий відділ високоміцних чавунів з Інституту чорної металургії АН УРСР.
У 1950 році відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР №521-р від 15 січня,
Постанові Ради Міністрів УРСР №221 від 31 січня і Постанові Президії АН УРСР від
10 лютого 1950 р. лабораторія була реорганізована в інститут машинознавства і
сільськогосподарської механіки із структурою:
Відділ сільськогосподарського машинобудування
- Відділ теорії сільськогосподарських машин
- Тракторно-енергетичний відділ
- Технологічний відділ
- Відділ конструктивної міцності сільгоспмашин
- Відділ конструювання нових машин
- Сектор упровадження
- Бібліотека
- Адміністративно-господарський відділ
- Науково-експериментальна майстерня
Постановою Президії АН УРСР від 23 березня 1953 року Інститут машинобудування і
сільськогосподарської механіки переведений з відділення сільськогосподарських
наук у відділення технічних наук АН УРСР.
У 1958 році інститут реорганізований в інститут ливарного виробництва.
Спрямованість науково-дослідних робіт: розробка і впровадження у виробництво
нових прогресивних технологічних процесів, створення удосконаленого ливарного
устаткування, упровадження комплексної механізації й автоматизації основних
процесів ливарного виробництва і застосування нових формувальних матеріалів.
Постановою Президії від 10 жовтня 1958 року (Протокол №55) в інституті
організована лабораторія утоми матеріалів на базі лабораторії відділу міцності.
У 1959 році організовані лабораторії: по застосуванню радіоактивних ізотопів і
по застосуванню бентонітів у ливарному виробництві.
Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня і №1858 від 17 листопада 1960
року інститут призначений в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів з
кам'яного лиття.
Для вирішення комплексних наукових завдань в галузі ливарного виробництва
постанова Президії АН УРСР (Протокол №39) від 11 серпня 1961 року організовані
відділи сталевого лиття і лабораторія радіоактивних досліджень лиття.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №1186-р від 21 вересня 1958 року
і Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня 1960 року і Постановою
Президії АН УРСР визначені основні напрямки подальшої наукової діяльності
інституту:
Розробка наукових основ ливарного виробництва: теорія кристалізації литих
сплавів, створення і розробка нових литих сплавів, розробка наукових основ
проектування нових технологічних процесів у ливарному виробництві, пошуки нових
технологічних процесів плавки і виготовлення форм, вивчення властивостей литих
сплавів і формувальних матеріалів;
Розробка наукових основ комплексної автоматизації і механізації плавильних
агрегатів, теоретичних розробок в галузі автоматизації дозування і розливу
рідкого металу, створення комплексної автоматизації і механізації процесів
виготовлення ливарних форм, створення спеціалізованих лічильно-обчислювальних
пристроїв для керівництва ливарними технологічними процесами;
Розробка і впровадження нових вихідних ливарних матеріалів і сплавів,
комплексній механізації й автоматизації процесів ливарного виробництва. У
зв'язку з цим затверджена наступна структура інституту:
- Відділ чавунного лиття
- Відділ сталевого лиття
- Відділ формувальних матеріалів
- Відділ автоматизації і механізації лит. процесів
- Відділ кам'яного лиття
- Відділ металознавства і термічної обробки
- Лабораторія точного лиття
- Лабораторія радіоактивних досліджень лиття
- У 1963 році відділ кам'яного лиття перетворений у лабораторію кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів.
Постановою Президії АН УРСР від 5 вересня 1963 року визначений науковий профіль
інституту: дослідження теоретичних основ формування твердих тіл з розплавів,
процесів кристалізації, модифікації і легування литих сплавів, створення нових
технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів,
розробка спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керування
ливарними процесами.
На підставі Постанови Президії АН УРСР від 3 жовтня 1963 року інституту
встановлена структура:
- Відділ модифікування сплавів
- Відділ легування і структурних перетворень
- Відділ процесів плавлення сплавів і формування злитків
- Відділ нових методів лиття
- Відділ фізико-хімічної механіки литих матеріалів
- Відділ фізико-хімії формувальних матеріалів
- Відділ гідродинаміки формоутворення сталевого лиття
- Відділ автоматизації процесів лиття
- Лабораторія кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів
- Лабораторія кристалізації металів і сплавів
Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №1408 від 28 грудня 1963 року і Постановою Президії АН УРСР №4 від 15 січня 1964 року інститут ливарного
виробництва реорганізований в Інститут проблем лиття АН УРСР. У 1965 році
створені відділи технології лиття і техніко-економічних досліджень, координації
й інформації; відділ гідродинаміки і формоутворення реорганізований у відділ
магнітної гідродинаміки, а відділи процесів плавлення сплавів і формування
злитків об'єднані у відділ лиття сталі.
Постановою Президії НАН України від 9 лютого 1996 року №49 Інститут проблем
лиття перейменований у Фізико-технологічний інститут металів і сплавів
Національної академії наук України.
Зараз основним науковим напрямком діяльності інституту визначене дослідження
гідродинамічних, тепломасообмінних і кристалізаційних процесів при готуванні,
обробці і твердінні сплавів із застосуванням фізичних і хімічних впливів і
створення технологічних основ одержання нових матеріалів і виготовлення
високоякісної металопродукції.
У результаті проведеної реорганізації підрозділів у даний час структура
інституту включає наступні 17 відділів:
- Відділ нових литих матеріалів
- Відділ композиційних матеріалів
- Відділ дисперсійного зміцнення сплавів
- Відділ лиття і структуроутворення стали
- Відділ фізико-хімії сплавів
- Відділ процесів плавки і рафінування сплавів
- Відділ електронно-променевих технологій
- Відділ термометрії і фізико-хімічних досліджень
- Відділ фізико-хімії процесів формоутворення
- Відділ високоміцних спеціальних чавунів
- Відділ технології біметалічного лиття
- Відділ механіки рідких і сплавів, що твердіють
- Відділ магнітної гідродинаміки
- Відділ автоматизації
- Відділ технології лиття
- Відділ математичних методів дослідження і комп'ютерних технологій
- Відділ координації і прогнозування науково-дослідних робіт
|
