Перегляд PDF Версія для друку
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА


Постановою Ради народних комісарів УРСР №328 від 9 березня 1945 року і постановою Президії АН УРСР №5 від 23 березня 1945 року в складі відділення технічних наук АН УРСР створена лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки на правах інституту, визначені напрямки науково-дослідних робіт: вирішення проблем сільськогосподарського машинобудування і тракторобудування, розробка теорії сільськогосподарських машин і технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, міцності конструкції, розробка процесів газифікації сільського господарства.

Постановою президії АН УРСР від 6 травня 1945 року у ведення лабораторії переданий відділ високоміцних чавунів з Інституту чорної металургії АН УРСР.

У 1950 році відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР №521-р від 15 січня, Постанові Ради Міністрів УРСР №221 від 31 січня і Постанові Президії АН УРСР від 10 лютого 1950 р. лабораторія була реорганізована в інститут машинознавства і сільськогосподарської механіки із структурою:

Відділ сільськогосподарського машинобудування

  1. Відділ теорії сільськогосподарських машин
  2. Тракторно-енергетичний відділ
  3. Технологічний відділ
  4. Відділ конструктивної міцності сільгоспмашин
  5. Відділ конструювання нових машин
  6. Сектор упровадження
  7. Бібліотека
  8. Адміністративно-господарський відділ
  9. Науково-експериментальна майстерня
Постановою Президії АН УРСР від 23 березня 1953 року Інститут машинобудування і сільськогосподарської механіки переведений з відділення сільськогосподарських наук у відділення технічних наук АН УРСР.

У 1958 році інститут реорганізований в інститут ливарного виробництва. Спрямованість науково-дослідних робіт: розробка і впровадження у виробництво нових прогресивних технологічних процесів, створення удосконаленого ливарного устаткування, упровадження комплексної механізації й автоматизації основних процесів ливарного виробництва і застосування нових формувальних матеріалів. Постановою Президії від 10 жовтня 1958 року (Протокол №55) в інституті організована лабораторія утоми матеріалів на базі лабораторії відділу міцності.

У 1959 році організовані лабораторії: по застосуванню радіоактивних ізотопів і по застосуванню бентонітів у ливарному виробництві.

Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня і №1858 від 17 листопада 1960 року інститут призначений в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів з кам'яного лиття.

Для вирішення комплексних наукових завдань в галузі ливарного виробництва постанова Президії АН УРСР (Протокол №39) від 11 серпня 1961 року організовані відділи сталевого лиття і лабораторія радіоактивних досліджень лиття.

Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №1186-р від 21 вересня 1958 року і Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня 1960 року і Постановою Президії АН УРСР визначені основні напрямки подальшої наукової діяльності інституту:

Розробка наукових основ ливарного виробництва: теорія кристалізації литих сплавів, створення і розробка нових литих сплавів, розробка наукових основ проектування нових технологічних процесів у ливарному виробництві, пошуки нових технологічних процесів плавки і виготовлення форм, вивчення властивостей литих сплавів і формувальних матеріалів;
Розробка наукових основ комплексної автоматизації і механізації плавильних агрегатів, теоретичних розробок в галузі автоматизації дозування і розливу рідкого металу, створення комплексної автоматизації і механізації процесів виготовлення ливарних форм, створення спеціалізованих лічильно-обчислювальних пристроїв для керівництва ливарними технологічними процесами;
Розробка і впровадження нових вихідних ливарних матеріалів і сплавів, комплексній механізації й автоматизації процесів ливарного виробництва. У зв'язку з цим затверджена наступна структура інституту:

  1. Відділ чавунного лиття
  2. Відділ сталевого лиття
  3. Відділ формувальних матеріалів
  4. Відділ автоматизації і механізації лит. процесів
  5. Відділ кам'яного лиття
  6. Відділ металознавства і термічної обробки
  7. Лабораторія точного лиття
  8. Лабораторія радіоактивних досліджень лиття
  9. У 1963 році відділ кам'яного лиття перетворений у лабораторію кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів.

Постановою Президії АН УРСР від 5 вересня 1963 року визначений науковий профіль інституту: дослідження теоретичних основ формування твердих тіл з розплавів, процесів кристалізації, модифікації і легування литих сплавів, створення нових технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів, розробка спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керування ливарними процесами.

На підставі Постанови Президії АН УРСР від 3 жовтня 1963 року інституту встановлена структура:

  1. Відділ модифікування сплавів
  2. Відділ легування і структурних перетворень
  3. Відділ процесів плавлення сплавів і формування злитків
  4. Відділ нових методів лиття
  5. Відділ фізико-хімічної механіки литих матеріалів
  6. Відділ фізико-хімії формувальних матеріалів
  7. Відділ гідродинаміки формоутворення сталевого лиття
  8. Відділ автоматизації процесів лиття
  9. Лабораторія кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів
  10. Лабораторія кристалізації металів і сплавів

Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №1408 від 28 грудня 1963 року і Постановою Президії АН УРСР №4 від 15 січня 1964 року інститут ливарного виробництва реорганізований в Інститут проблем лиття АН УРСР. У 1965 році створені відділи технології лиття і техніко-економічних досліджень, координації й інформації; відділ гідродинаміки і формоутворення реорганізований у відділ магнітної гідродинаміки, а відділи процесів плавлення сплавів і формування злитків об'єднані у відділ лиття сталі.

Постановою Президії НАН України від 9 лютого 1996 року №49 Інститут проблем лиття перейменований у Фізико-технологічний інститут металів і сплавів Національної академії наук України.

Зараз основним науковим напрямком діяльності інституту визначене дослідження гідродинамічних, тепломасообмінних і кристалізаційних процесів при готуванні, обробці і твердінні сплавів із застосуванням фізичних і хімічних впливів і створення технологічних основ одержання нових матеріалів і виготовлення високоякісної металопродукції.

У результаті проведеної реорганізації підрозділів у даний час структура інституту включає наступні 17 відділів:

  1. Відділ нових литих матеріалів
  2. Відділ композиційних матеріалів
  3. Відділ дисперсійного зміцнення сплавів
  4. Відділ лиття і структуроутворення стали
  5. Відділ фізико-хімії сплавів
  6. Відділ процесів плавки і рафінування сплавів
  7. Відділ електронно-променевих технологій
  8. Відділ термометрії і фізико-хімічних досліджень
  9. Відділ фізико-хімії процесів формоутворення
  10. Відділ високоміцних спеціальних чавунів
  11. Відділ технології біметалічного лиття
  12. Відділ механіки рідких і сплавів, що твердіють
  13. Відділ магнітної гідродинаміки
  14. Відділ автоматизації
  15. Відділ технології лиття
  16. Відділ математичних методів дослідження і комп'ютерних технологій
  17. Відділ координації і прогнозування науково-дослідних робіт
< Попер.   Наст. >
[Повернутись]

 		  
Выбор языка
EnglishRussianUkraine