ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Постановою Ради народних комісарів УРСР №328 від 9 березня 1945 року і
постановою Президії АН УРСР №5 від 23 березня 1945 року в складі відділення
технічних наук АН УРСР створена лабораторія машинобудування і проблем
сільськогосподарської механіки на правах інституту, визначені напрямки
науково-дослідних робіт: вирішення проблем сільськогосподарського
машинобудування і тракторобудування, розробка теорії сільськогосподарських машин
і технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, міцності
конструкції, розробка процесів газифікації сільського господарства.
Постановою президії АН УРСР від 6 травня 1945 року у ведення лабораторії
переданий відділ високоміцних чавунів з Інституту чорної металургії АН УРСР.
У 1950 році відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР №521-р від 15 січня,
Постанові Ради Міністрів УРСР №221 від 31 січня і Постанові Президії АН УРСР від
10 лютого 1950 р. лабораторія була реорганізована в інститут машинознавства і
сільськогосподарської механіки із структурою:
- Відділ сільськогосподарського машинобудування
- Відділ теорії сільськогосподарських машин
- Тракторно-енергетичний відд
іл
- Технологічний відділ
- Відділ конструктивної міцності сільгоспмашин
- Відділ конструювання нових машин
- Сектор упровадження
- Бібліотека
- Адміністративно-господарський відділ
- Науково-експериментальна майстерня
Постановою Президії АН УРСР від 23 березня 1953 року Інститут машинобудування і
сільськогосподарської механіки переведений з відділення сільськогосподарських
наук у відділення технічних наук АН УРСР.
У 1958 році інститут реорганізований в інститут ливарного виробництва.
Спрямованість науково-дослідних робіт: розробка і впровадження у виробництво
нових прогресивних технологічних процесів, створення удосконаленого ливарного
устаткування, упровадження комплексної механізації й автоматизації основних
процесів ливарного виробництва і застосування нових формувальних матеріалів.
Постановою Президії від 10 жовтня 1958 року (Протокол №55) в інституті
організована лабораторія утоми матеріалів на базі лабораторії відділу міцності.
У 1959 році організовані лабораторії: по застосуванню радіоактивних ізотопів і
по застосуванню бентонітів у ливарному виробництві.
Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня і №1858 від 17 листопада 1960
року інститут призначений в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів з
кам'яного лиття.
Для вирішення комплексних наукових завдань в галузі ливарного виробництва
постанова Президії АН УРСР (Протокол №39) від 11 серпня 1961 року організовані
відділи сталевого лиття і лабораторія радіоактивних досліджень лиття.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №1186-р від 21 вересня 1958 року
і Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня 1960 року і Постановою
Президії АН УРСР визначені основні напрямки подальшої наукової діяльності
інституту:
Розробка наукових основ ливарного виробництва: теорія кристалізації литих
сплавів, створення і розробка нових литих сплавів, розробка наукових основ
проектування нових технологічних процесів у ливарному виробництві, пошуки нових
технологічних процесів плавки і виготовлення форм, вивчення властивостей литих
сплавів і формувальних матеріалів; Розробка наукових основ комплексної автоматизації і механізації плавильних
агрегатів, теоретичних розробок в галузі автоматизації дозування і розливу
рідкого металу, створення комплексної автоматизації і механізації процесів
виготовлення ливарних форм, створення спеціалізованих лічильно-обчислювальних
пристроїв для керівництва ливарними технологічними процесами; Розробка і впровадження нових вихідних ливарних матеріалів і сплавів,
комплексній механізації й автоматизації процесів ливарного виробництва. У
зв'язку з цим затверджена наступна структура інституту:
- Відділ чавунного лиття
- Відділ сталевого лиття
- Відділ формувальних матеріалів
- Відділ автоматизації і механізації лит. процесів
- Відділ кам'яного лиття
- Відділ металознавства і термічної обробки
- Лабораторія точного лиття
- Лабораторія радіоактивних досліджень лиття
У 1963 році відділ кам'яного лиття перетворений у лабораторію кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів.
Постановою Президії АН УРСР від 5 вересня 1963 року визначений науковий профіль
інституту: дослідження теоретичних основ формування твердих тіл з розплавів,
процесів кристалізації, модифікації і легування литих сплавів, створення нових
технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів,
розробка спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керування
ливарними процесами.
На підставі Постанови Президії АН УРСР від 3 жовтня 1963 року інституту
встановлена структура:
- Відділ модифікування сплавів
- Відділ легування і структурних перетворень
- Відділ процесів плавлення сплавів і формування злитків
- Відділ нових методів лиття
- Відділ фізико-хімічної механіки литих матеріалів
- Відділ фізико-хімії формувальних матеріалів
- Відділ гідродинаміки формоутворення сталевого лиття
- Відділ автоматизації процесів лиття
- Лабораторія кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів
- Лабораторія кристалізації металів і сплавів
Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №1408 від 28 грудня 1963 року і Постановою Президії АН УРСР №4 від 15 січня 1964 року інститут ливарного
виробництва реорганізований в Інститут проблем лиття АН УРСР. У 1965 році
створені відділи технології лиття і техніко-економічних досліджень, координації
й інформації; відділ гідродинаміки і формоутворення реорганізований у відділ
магнітної гідродинаміки, а відділи процесів плавлення сплавів і формування
злитків об'єднані у відділ лиття сталі.
Постановою Президії НАН України від 9 лютого 1996 року №49 Інститут проблем
лиття перейменований у Фізико-технологічний інститут металів і сплавів
Національної академії наук України.
Зараз основним науковим напрямком діяльності Інституту визначено
дослідження фізико-хімічних процесів при виплавці, обробці та твердненні сплавів і створення технологічних засад одержання нових матеріалів, розробки обладнання та виготовлення металопродукції.
У результаті проведеної реорганізації підрозділів у даний час структура
Інституту включає наступні 14 відділів:
- Відділ фізико-хімії сплавів
- Відділ композиційних матеріалів
- Відділ високоміцних конструкційних та спеціальних сталей
- Відділ металознавства та фазово-структурних перетворень сталей та сплавів
- Відділ безперервного лиття та деформаційних процесів
- Відділ процесів плавки та рафінування сплавів
- Відділ фізико-хімії ливарних процесів
- Відділ високоміцних та спеціальних чавунів
- Відділ концентрованих енергетичних впливів
- Відділ фізико-технологічних процесів лиття алюмінієвих сплавів
- Відділ магнітної гідродинаміки
- Відділ математичних методів досліджень та інформаційно-комп’ютерних технологій
- Відділ координації науково-дослідних робіт
- Відділ трансферу технологій та патентування
|