Головне меню
Головна
Документи
Довідка
Історія
Структура
Журнали
Публікації
Розробки
Конференції
Спец.совет
Аспірантура
Стандарти
Громадське
       обговорення
Контакти
Пошук
Зворотній зв'язок

Rambler's Top100
 
Перегляд PDF Версія для друку
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА


Постановою Ради народних комісарів УРСР №328 від 9 березня 1945 року і постановою Президії АН УРСР №5 від 23 березня 1945 року в складі відділення технічних наук АН УРСР створена лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки на правах інституту, визначені напрямки науково-дослідних робіт: вирішення проблем сільськогосподарського машинобудування і тракторобудування, розробка теорії сільськогосподарських машин і технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, міцності конструкції, розробка процесів газифікації сільського господарства.

Постановою президії АН УРСР від 6 травня 1945 року у ведення лабораторії переданий відділ високоміцних чавунів з Інституту чорної металургії АН УРСР.

У 1950 році відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР №521-р від 15 січня, Постанові Ради Міністрів УРСР №221 від 31 січня і Постанові Президії АН УРСР від 10 лютого 1950 р. лабораторія була реорганізована в інститут машинознавства і сільськогосподарської механіки із структурою:

  1. Відділ сільськогосподарського машинобудування
  2. Відділ теорії сільськогосподарських машин
  3. Тракторно-енергетичний відд
      іл
    1. Технологічний відділ
    2. Відділ конструктивної міцності сільгоспмашин
    3. Відділ конструювання нових машин
    4. Сектор упровадження
    5. Бібліотека
    6. Адміністративно-господарський відділ
    7. Науково-експериментальна майстерня
    Постановою Президії АН УРСР від 23 березня 1953 року Інститут машинобудування і сільськогосподарської механіки переведений з відділення сільськогосподарських наук у відділення технічних наук АН УРСР.

    У 1958 році інститут реорганізований в інститут ливарного виробництва. Спрямованість науково-дослідних робіт: розробка і впровадження у виробництво нових прогресивних технологічних процесів, створення удосконаленого ливарного устаткування, упровадження комплексної механізації й автоматизації основних процесів ливарного виробництва і застосування нових формувальних матеріалів. Постановою Президії від 10 жовтня 1958 року (Протокол №55) в інституті організована лабораторія утоми матеріалів на базі лабораторії відділу міцності.

    У 1959 році організовані лабораторії: по застосуванню радіоактивних ізотопів і по застосуванню бентонітів у ливарному виробництві.

    Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня і №1858 від 17 листопада 1960 року інститут призначений в галузі ливарного виробництва і виробництва виробів з кам'яного лиття.

    Для вирішення комплексних наукових завдань в галузі ливарного виробництва постанова Президії АН УРСР (Протокол №39) від 11 серпня 1961 року організовані відділи сталевого лиття і лабораторія радіоактивних досліджень лиття.

    Відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР №1186-р від 21 вересня 1958 року і Постановою Ради Міністрів УРСР №740 від 18 травня 1960 року і Постановою Президії АН УРСР визначені основні напрямки подальшої наукової діяльності інституту:

    Розробка наукових основ ливарного виробництва: теорія кристалізації литих сплавів, створення і розробка нових литих сплавів, розробка наукових основ проектування нових технологічних процесів у ливарному виробництві, пошуки нових технологічних процесів плавки і виготовлення форм, вивчення властивостей литих сплавів і формувальних матеріалів;
    Розробка наукових основ комплексної автоматизації і механізації плавильних агрегатів, теоретичних розробок в галузі автоматизації дозування і розливу рідкого металу, створення комплексної автоматизації і механізації процесів виготовлення ливарних форм, створення спеціалізованих лічильно-обчислювальних пристроїв для керівництва ливарними технологічними процесами;
    Розробка і впровадження нових вихідних ливарних матеріалів і сплавів, комплексній механізації й автоматизації процесів ливарного виробництва. У зв'язку з цим затверджена наступна структура інституту:

    1. Відділ чавунного лиття
    2. Відділ сталевого лиття
    3. Відділ формувальних матеріалів
    4. Відділ автоматизації і механізації лит. процесів
    5. Відділ кам'яного лиття
    6. Відділ металознавства і термічної обробки
    7. Лабораторія точного лиття
    8. Лабораторія радіоактивних досліджень лиття

    У 1963 році відділ кам'яного лиття перетворений у лабораторію кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів.

    Постановою Президії АН УРСР від 5 вересня 1963 року визначений науковий профіль інституту: дослідження теоретичних основ формування твердих тіл з розплавів, процесів кристалізації, модифікації і легування литих сплавів, створення нових технологічних процесів лиття чорних, кольорових і рідких металів і їхніх сплавів, розробка спеціалізованих обчислювальних машин для автоматичного керування ливарними процесами.

    На підставі Постанови Президії АН УРСР від 3 жовтня 1963 року інституту встановлена структура:

    1. Відділ модифікування сплавів
    2. Відділ легування і структурних перетворень
    3. Відділ процесів плавлення сплавів і формування злитків
    4. Відділ нових методів лиття
    5. Відділ фізико-хімічної механіки литих матеріалів
    6. Відділ фізико-хімії формувальних матеріалів
    7. Відділ гідродинаміки формоутворення сталевого лиття
    8. Відділ автоматизації процесів лиття
    9. Лабораторія кристалізації і формоутворення виробів з окісних розплавів
    10. Лабораторія кристалізації металів і сплавів

    Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №1408 від 28 грудня 1963 року і Постановою Президії АН УРСР №4 від 15 січня 1964 року інститут ливарного виробництва реорганізований в Інститут проблем лиття АН УРСР. У 1965 році створені відділи технології лиття і техніко-економічних досліджень, координації й інформації; відділ гідродинаміки і формоутворення реорганізований у відділ магнітної гідродинаміки, а відділи процесів плавлення сплавів і формування злитків об'єднані у відділ лиття сталі.

    Постановою Президії НАН України від 9 лютого 1996 року №49 Інститут проблем лиття перейменований у Фізико-технологічний інститут металів і сплавів Національної академії наук України.

    Зараз основним науковим напрямком діяльності Інституту визначено дослідження фізико-хімічних процесів при виплавці, обробці та твердненні сплавів і створення технологічних засад одержання нових матеріалів, розробки обладнання та виготовлення металопродукції.

    У результаті проведеної реорганізації підрозділів у даний час структура Інституту включає наступні 14 відділів:

    1. Відділ фізико-хімії сплавів
    2. Відділ композиційних матеріалів
    3. Відділ високоміцних конструкційних та спеціальних сталей
    4. Відділ металознавства та фазово-структурних перетворень сталей та сплавів
    5. Відділ безперервного лиття та деформаційних процесів
    6. Відділ процесів плавки та рафінування сплавів
    7. Відділ фізико-хімії ливарних процесів
    8. Відділ високоміцних та спеціальних чавунів
    9. Відділ концентрованих енергетичних впливів
    10. Відділ фізико-технологічних процесів лиття алюмінієвих сплавів
    11. Відділ магнітної гідродинаміки
    12. Відділ математичних методів досліджень та інформаційно-комп’ютерних технологій
    13. Відділ координації науково-дослідних робіт
    14. Відділ трансферу технологій та патентування
< Попер.   Наст. >

 
 
Выбор языка
EnglishRussianUkraine